Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням

Використання деталей, отриманих методами адитивного виробництва, включно з FDM/FFF 3D-друком, набуває все більшого поширення. В авіаційній та космічній галузі переваги адитивного виробництва полягають у можливості дешевої ітеративної розробки, використання COST-технологій та матеріалів, що дозволяє...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Максим Сіренко, Олена Карпович
Format: Article
Language:English
Published: Oles Honchar Dnipro National University 2023-06-01
Series:Challenges and Issues of Modern Science
Online Access:https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/31
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1823858765193019392
author Максим Сіренко
Олена Карпович
author_facet Максим Сіренко
Олена Карпович
author_sort Максим Сіренко
collection DOAJ
description Використання деталей, отриманих методами адитивного виробництва, включно з FDM/FFF 3D-друком, набуває все більшого поширення. В авіаційній та космічній галузі переваги адитивного виробництва полягають у можливості дешевої ітеративної розробки, використання COST-технологій та матеріалів, що дозволяє суттєво зменшити вартість виробів. Так само, FDM/FFF 3D-друк може використовуватися як для виробництва прототипів, для відпрацювання конструкції з наступним використанням інших способів виробництва у кінцевих виробах [1], так і для виробництва фінальних виробів безпосередньо [2]. Популярним і ефективним типом виробництва є 3D-друк з армуванням деталей довгими або неперервними композиційними волокнами. Серед багатьох способів армування, які наведені у [3] та [4], значущими є такі типи, як екструзія товпрегу та подвійна екструзія. Екструзія товпрегу полягає у 3D-друці вже сформованим прутком філаменту, що являє собою джгут армуючого волокна усередині прутка полімеру. Такий тип друку найбільш просто реалізувати, він не потребує окремого додаткового сопла для армуючого матеріалу та може використовувати звичайні сопла та екструдери для FDM/FFF 3D-друку. Але склад, відсоток армуючого волокна фіксований і армування відбувається у всьому об’ємі деталі. Подвійна екструзія дозволяє додавати армування окремо від основного друкувального матеріалу, але потребує додаткового сопла для армуючого матеріалу та механізму переміщення армуючого сопла відносно основного. Ці методи мають високу контрольованість процесу та кінцевих характеристик виробу та матеріалу, бо дозволяють окремо керувати властивостями та режимами 3D-друку як основного матеріалу, так і матеріалу армування. Основні матеріали армування – вуглецеве волокно, скляне волокно та органоволкно, таке як кевлар. Але більш точний вибір матеріалів та контроль характеристик ускладнений домішками невідомого складу, що додаються до армуючого волокна в процесі його виробництва. Наявність таких домішок ускладнює дослідження впливу матеріалу армування на кінцеві властивості отриманих виробів. Ці домішки збільшують жорсткість армуючого волокна для зменшення його деформації перед викладанням, змінюють параметри його адгезії до основного матеріалу. Використання сирого, непідготовленого волокна може бути ускладнено через проблеми з його подаванням до армуючого пристрою, і у відкритих джерелах відсутні дослідження такої проблематики.
format Article
id doaj-art-4bb92ba9d2904262a51283c86b9afd1e
institution Kabale University
issn 3083-5704
language English
publishDate 2023-06-01
publisher Oles Honchar Dnipro National University
record_format Article
series Challenges and Issues of Modern Science
spelling doaj-art-4bb92ba9d2904262a51283c86b9afd1e2025-02-11T09:58:17ZengOles Honchar Dnipro National UniversityChallenges and Issues of Modern Science3083-57042023-06-011Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуваннямМаксим Сіренко0https://orcid.org/0009-0006-0417-2661Олена Карпович1https://orcid.org/0000-0002-0677-5822Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараДніпровський національний університет імені Олеся ГончараВикористання деталей, отриманих методами адитивного виробництва, включно з FDM/FFF 3D-друком, набуває все більшого поширення. В авіаційній та космічній галузі переваги адитивного виробництва полягають у можливості дешевої ітеративної розробки, використання COST-технологій та матеріалів, що дозволяє суттєво зменшити вартість виробів. Так само, FDM/FFF 3D-друк може використовуватися як для виробництва прототипів, для відпрацювання конструкції з наступним використанням інших способів виробництва у кінцевих виробах [1], так і для виробництва фінальних виробів безпосередньо [2]. Популярним і ефективним типом виробництва є 3D-друк з армуванням деталей довгими або неперервними композиційними волокнами. Серед багатьох способів армування, які наведені у [3] та [4], значущими є такі типи, як екструзія товпрегу та подвійна екструзія. Екструзія товпрегу полягає у 3D-друці вже сформованим прутком філаменту, що являє собою джгут армуючого волокна усередині прутка полімеру. Такий тип друку найбільш просто реалізувати, він не потребує окремого додаткового сопла для армуючого матеріалу та може використовувати звичайні сопла та екструдери для FDM/FFF 3D-друку. Але склад, відсоток армуючого волокна фіксований і армування відбувається у всьому об’ємі деталі. Подвійна екструзія дозволяє додавати армування окремо від основного друкувального матеріалу, але потребує додаткового сопла для армуючого матеріалу та механізму переміщення армуючого сопла відносно основного. Ці методи мають високу контрольованість процесу та кінцевих характеристик виробу та матеріалу, бо дозволяють окремо керувати властивостями та режимами 3D-друку як основного матеріалу, так і матеріалу армування. Основні матеріали армування – вуглецеве волокно, скляне волокно та органоволкно, таке як кевлар. Але більш точний вибір матеріалів та контроль характеристик ускладнений домішками невідомого складу, що додаються до армуючого волокна в процесі його виробництва. Наявність таких домішок ускладнює дослідження впливу матеріалу армування на кінцеві властивості отриманих виробів. Ці домішки збільшують жорсткість армуючого волокна для зменшення його деформації перед викладанням, змінюють параметри його адгезії до основного матеріалу. Використання сирого, непідготовленого волокна може бути ускладнено через проблеми з його подаванням до армуючого пристрою, і у відкритих джерелах відсутні дослідження такої проблематики. https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/31
spellingShingle Максим Сіренко
Олена Карпович
Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
Challenges and Issues of Modern Science
title Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
title_full Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
title_fullStr Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
title_full_unstemmed Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
title_short Вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3D‑друку виробів з композиційним армуванням
title_sort вдосконалення вузла подавання армуючого волокна для 3d друку виробів з композиційним армуванням
url https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/31
work_keys_str_mv AT maksimsírenko vdoskonalennâvuzlapodavannâarmuûčogovoloknadlâ3ddrukuvirobívzkompozicíjnimarmuvannâm
AT olenakarpovič vdoskonalennâvuzlapodavannâarmuûčogovoloknadlâ3ddrukuvirobívzkompozicíjnimarmuvannâm