Алергічні захворювання в дітей: сучасний погляд на проблему
Мета: огляд сучасних даних наукової медичної літератури щодо поширеності, коморбідності, факторів ризику, особливостей патогенезу, діагностики, принципів лікування та профілактики алергічних захворювань у дітей. Упродовж останніх років зростає кількість алергічних захворювань (АЗ), особливо з-пом...
Saved in:
Main Authors: | , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2024-03-01
|
Series: | Український журнал Перинатологія і педіатрія |
Subjects: | |
Online Access: | http://ujpp.med-expert.com.ua/article/view/302890 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Мета: огляд сучасних даних наукової медичної літератури щодо поширеності, коморбідності, факторів ризику, особливостей патогенезу, діагностики, принципів лікування та профілактики алергічних захворювань у дітей.
Упродовж останніх років зростає кількість алергічних захворювань (АЗ), особливо з-поміж дітей. Приблизно 20% населення всього світу страждає цими захворюваннями. Досить часто зустрічаються коморбідні АЗ. Так, у 67-85% дітей алергічний риніт поєднується з бронхіальною астмою. У дітей із атопічним дерматитом у 61,8% випадків діагностують алергічний риніт, і у 29,4% - бронхіальну астму. Ризик розвитку бронхіальної астми або алергічного риніту вищий у дітей із харчовою полісенсибілізацією, а немовлята та діти раннього віку з атопічним дерматитом мають великий ризик формування як харчової алергії, так і бронхіальної астми та алергічного риніту. Згідно з сучасними даними, більшість АЗ мають спільні причинні механізми. У розвитку та прогресуванні бронхіальної астми, алергічного риніту і атопічного дерматиту розглядають гіпотези механістичного пошкодження епітеліального бар'єру та біорізноманіття, які між собою пов’язані. При АЗ важливу роль відіграють механізми, пов’язані з алерген-специфічними імуноглобулінами E, і неалергічні механізми, які можуть співіснувати. До того ж погляди щодо формування послідовності розвитку АЗ («алергічний марш») з позицій мультиморбідності та фенотипування дедалі більше розширюються. Патогенетичне лікування АЗ спрямоване на контролювання хронічного Т-хелпер 2, обумовленого запальним процесом в органах-мішенях. Вторинна та третинна профілактика АЗ на ранніх стадіях підвищує якість життя пацієнтів та покращує перебіг атопічних станів.
Висновки. Поширеність АЗ у сучасних умовах має пандемічний характер. Гіпотеза механістичного пошкодження епітеліального бар'єру є вагомою в розвитку АЗ. АЗ, зокрема в дітей, можуть поєднуватися, створюючи мульти- та коморбідні стани, й обтяжують перебіг цих захворювань. Важливою є своєчасна діагностика АЗ, а персоніфікований підхід до лікування та профілактики АЗ вважається найбільш раціональним. |
---|---|
ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |