ВІЙСЬКОВЕ ЛІДЕРСТВО У XXI СТОЛІТТІ: ВІД ТРАДИЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДО АДАПТИВНИХ СТРАТЕГІЙ
У статті висвітлено сучасні підходи до військового лідерства в умовах глобальних трансформацій, які визначають необхідність адаптації системи командування та управління у військових формуваннях і правоохоронних відомствах України. Основний акцент зроблено на проблематиці трансформації традиційних (...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine
2025-03-01
|
| Series: | Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/military_tech/article/view/1772 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті висвітлено сучасні підходи до військового лідерства в умовах глобальних трансформацій, які визначають необхідність адаптації системи командування та управління у військових формуваннях і правоохоронних відомствах України. Основний акцент зроблено на проблематиці трансформації традиційних (бюрократичних) моделей управління, які історично домінували у військовому середовищі, але демонструють обмежену ефективність у контексті сучасних динамічних та асиметричних воєнних дій. Автори звертають увагу на потребу впровадження адаптивних, децентралізованих підходів до лідерства, які відповідають викликам сучасної військової діяльності. Особливе місце у статті займає аналіз концепції “командування місією” (“Mission Сommand”), яка є основою підходів до управління у збройних силах США та країн НАТО. Ця концепція спрямована на розширення повноважень молодших командирів, що забезпечує підвищену ініціативність, гнучкість і здатність до швидкого реагування на зміни обстановки. Наведено порівняльний аналіз підходів до військового лідерства у збройних силах США, Великої Британії та України, який висвітлює спільні риси та розбіжності у підходах до управління особовим складом. Особливу увагу приділено питанням етичного лідерства, підтримки командного духу, психологічної стійкості, а також розвитку компетенцій, необхідних для ефективного прийняття рішень у критичних умовах. У дослідженні підкреслено важливість упровадження елементів “командування місією” у Доктрині військового лідерства України як ключового аспекту гармонізації з принципами НАТО. Зазначено, що такий підхід дозволяє підвищити рівень взаємосумісності Збройних Сил України із військами союзників і сприяє підвищенню загальної обороноздатності країни. Автори акцентують на важливості врахування практичного досвіду, набутого українськими військовими у протистоянні з російською агресією, що демонструє необхідність розвитку таких якостей, як ініціативність, самостійність і відповідальність на всіх рівнях командування. Дослідження також підкреслює роль лідерських компетенцій у сучасних умовах гібридної війни, коли швидкість прийняття рішень і здатність адаптуватися до змін є ключовими факторами успіху. У статті зроблено висновок, що подальше впровадження адаптивних моделей управління, інтегрованих з принципами НАТО, не лише сприятиме підвищенню ефективності військового командування, а й зміцнить стратегічні позиції України у контексті євроатлантичної інтеграції.
|
|---|---|
| ISSN: | 2617-9717 2617-9725 |