ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ

У статті досліджено еволюцію жанрів камерно-інструментального ансамблю в контексті європейської музичної традиції від доби епохи Бароко до сучасності. Протягом XVIII століття камерно-інструментальний ансамбль поступово набуває більшої структурної визначеності, що у епоху Класацизму виливається у фо...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Андрій Юрійович Єрьоменко, Наталія Олександрівна Єрьоменко
Format: Article
Language:deu
Published: Publishing House "Helvetica" 2025-05-01
Series:Слобожанські мистецькі студії
Subjects:
Online Access:https://journals.spu.sumy.ua/index.php/art/article/view/691
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1849320018075975680
author Андрій Юрійович Єрьоменко
Наталія Олександрівна Єрьоменко
author_facet Андрій Юрійович Єрьоменко
Наталія Олександрівна Єрьоменко
author_sort Андрій Юрійович Єрьоменко
collection DOAJ
description У статті досліджено еволюцію жанрів камерно-інструментального ансамблю в контексті європейської музичної традиції від доби епохи Бароко до сучасності. Протягом XVIII століття камерно-інструментальний ансамбль поступово набуває більшої структурної визначеності, що у епоху Класацизму виливається у формування жанрових канонів – передусім струнного квартету, фортепіанного тріо, сонати для скрипки і фортепіано, квінтету тощо. У творчості Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. вана Бетховена закладаються основні принципи камерного жанру: рівноправність партій, мелодична завершеність, тематичний розвиток, діалогічність, тощо. Ці риси не лише кодифікують жанрову систему, а й відкривають простір для подальших стилістичних напрямів.У добу Романтизму камерна музика, зберігаючи ознаки вишуканого музикування, розвивається в напрямі романтичної витонченості, емоційної насиченості та національного колориту. Жанрові рамки розширюються за рахунок уведення нових інструментальних складів, зростання ролі фортепіано, збагачення гармонічної мови й фактури. Визначальний внесок у розвиток камерного ансамблю здійснили Ф. Шопен, Ф. Шуберт, Й. Брамс, Ф. Мендельсон, Р. Шуман та інші, які поєднали класичну форму з новою виразністю. На межі XIX–XX століть з’являються перші спроби переосмислення камерної форми в модерністському контексті: зростає експериментальна роль ансамблю, активізується використання нових технік композиції, формуються принципи тематичної фрагментарності, поліфонічної багатовимірності. У ХХ столітті камерно-інструментальний ансамбль набуває ознаків пошуку нових художніх моделей. Особливе місце займають твори представників «другої віденської школи», неокласиків, авангардистів, а також композиторів, які інтегрують елементи джазу, фольклору, електронної музики. Камерні жанри дедалі частіше набувають неконвенційних форм: нестандартний склад, відкритість структури, імпровізаційність, взаємодія з мультимедійними елементами. Водночас зберігається глибинна традиція камерності як простору духовного спілкування, діалогу та концентрації музичної думки.Таким чином, еволюція жанрів камерно-інструментального ансамблю віддзеркалює загальні процеси розвитку європейської музичної традиції: від нормативної канонічності до індивідуалізованого експерименту. Камерно-інструментальний ансамбль виступає як жанрове явище, культурний феномен, що постійно набуває нових естетичних, стильових і жанрових парадигм.
format Article
id doaj-art-4523db4120004aa08751f764add3163d
institution Kabale University
issn 2786-8214
2786-8222
language deu
publishDate 2025-05-01
publisher Publishing House "Helvetica"
record_format Article
series Слобожанські мистецькі студії
spelling doaj-art-4523db4120004aa08751f764add3163d2025-08-20T03:50:16ZdeuPublishing House "Helvetica"Слобожанські мистецькі студії2786-82142786-82222025-05-01210.32782/art/2025.2.24ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇАндрій Юрійович Єрьоменко0Наталія Олександрівна Єрьоменко1Сумський державний педагогічний університет імені А. С. МакаренкаСумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка У статті досліджено еволюцію жанрів камерно-інструментального ансамблю в контексті європейської музичної традиції від доби епохи Бароко до сучасності. Протягом XVIII століття камерно-інструментальний ансамбль поступово набуває більшої структурної визначеності, що у епоху Класацизму виливається у формування жанрових канонів – передусім струнного квартету, фортепіанного тріо, сонати для скрипки і фортепіано, квінтету тощо. У творчості Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. вана Бетховена закладаються основні принципи камерного жанру: рівноправність партій, мелодична завершеність, тематичний розвиток, діалогічність, тощо. Ці риси не лише кодифікують жанрову систему, а й відкривають простір для подальших стилістичних напрямів.У добу Романтизму камерна музика, зберігаючи ознаки вишуканого музикування, розвивається в напрямі романтичної витонченості, емоційної насиченості та національного колориту. Жанрові рамки розширюються за рахунок уведення нових інструментальних складів, зростання ролі фортепіано, збагачення гармонічної мови й фактури. Визначальний внесок у розвиток камерного ансамблю здійснили Ф. Шопен, Ф. Шуберт, Й. Брамс, Ф. Мендельсон, Р. Шуман та інші, які поєднали класичну форму з новою виразністю. На межі XIX–XX століть з’являються перші спроби переосмислення камерної форми в модерністському контексті: зростає експериментальна роль ансамблю, активізується використання нових технік композиції, формуються принципи тематичної фрагментарності, поліфонічної багатовимірності. У ХХ столітті камерно-інструментальний ансамбль набуває ознаків пошуку нових художніх моделей. Особливе місце займають твори представників «другої віденської школи», неокласиків, авангардистів, а також композиторів, які інтегрують елементи джазу, фольклору, електронної музики. Камерні жанри дедалі частіше набувають неконвенційних форм: нестандартний склад, відкритість структури, імпровізаційність, взаємодія з мультимедійними елементами. Водночас зберігається глибинна традиція камерності як простору духовного спілкування, діалогу та концентрації музичної думки.Таким чином, еволюція жанрів камерно-інструментального ансамблю віддзеркалює загальні процеси розвитку європейської музичної традиції: від нормативної канонічності до індивідуалізованого експерименту. Камерно-інструментальний ансамбль виступає як жанрове явище, культурний феномен, що постійно набуває нових естетичних, стильових і жанрових парадигм. https://journals.spu.sumy.ua/index.php/art/article/view/691камерно-інструментальний ансамбль, еволюція жанрів, барокова музика, класицизм, романтизм, модернізм, постмодернізм, камерна музика, музичні форми, виконавська практика, експериментальні ансамблі, музична трансформація
spellingShingle Андрій Юрійович Єрьоменко
Наталія Олександрівна Єрьоменко
ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
Слобожанські мистецькі студії
камерно-інструментальний ансамбль, еволюція жанрів, барокова музика, класицизм, романтизм, модернізм, постмодернізм, камерна музика, музичні форми, виконавська практика, експериментальні ансамблі, музична трансформація
title ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
title_full ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
title_fullStr ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
title_full_unstemmed ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
title_short ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ
title_sort еволюція жанрів камерно інструментального ансамблю в європейській музичній традиції
topic камерно-інструментальний ансамбль, еволюція жанрів, барокова музика, класицизм, романтизм, модернізм, постмодернізм, камерна музика, музичні форми, виконавська практика, експериментальні ансамблі, музична трансформація
url https://journals.spu.sumy.ua/index.php/art/article/view/691
work_keys_str_mv AT andríjûríjovičêrʹomenko evolûcíâžanrívkamernoínstrumentalʹnogoansamblûvêvropejsʹkíjmuzičníjtradicíí
AT natalíâoleksandrívnaêrʹomenko evolûcíâžanrívkamernoínstrumentalʹnogoansamblûvêvropejsʹkíjmuzičníjtradicíí