Гармонізація правового регулювання ринку криптоактивів України з правом ЄС: понятійно-категорійний та класифікаційний аспект
Стаття присвячена дослідженню проблеми гармонізації українського законодавства у сфері регулювання ринку криптоактивів у контексті імплементації положень нового європейського Регламенту 2023/1114 від 31 травня 2023 року. З огляду на набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Сою...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-08-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337058 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена дослідженню проблеми гармонізації українського законодавства у сфері регулювання ринку криптоактивів у контексті імплементації положень нового європейського Регламенту 2023/1114 від 31 травня 2023 року. З огляду на набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі, завдання з уніфікації правових підходів до визначення та класифікації цифрових активів набувають актуальності.
У статті здійснено порівняльний аналіз еволюції понятійно-категорійного апарату в Європейському Союзі, на прикладі положень Директиви 2018/843, яка здебільшого фокусується на боротьбі з відмиванням грошей, та Регламенту 2023/1114, та досліджено перехід від терміну “віртуальної валюти” до системного, розширеного та функціонально орієнтованого поняття “криптоактиву”, що включає як цифрову цінність, так і цифрові права.
Окрема увага приділяється також аналізу українського законодавства та останніх законодавчих ініціатив, зокрема Закону України “Про віртуальні активи” № 2074-ІХ та законопроектів № 10225 та № 10225-1. В розрізі цих документів здійснено детальне порівняння використаних дефініцій “віртуального активу” та розкрито спроби поступової адаптації українського понятійного апарату до європейських стандартів, у тому числі шляхом посилання на технологічний критерій (використання технології розподіленого реєстру) та розширення функціонального змісту активів.
Встановлено розбіжності між українським і європейським підходами як у базовій термінології, так і в системі класифікації криптоактивів. Проведено порівняння класифікаційних моделей: базової трирівневої структури, закріпленої в Регламенті 2023/1114, яка включає токени, прив’язані до активів, токени електронних грошей та інші токени, та варіантів, запропонованих в українських законопроектах, де здійснено спробу адаптації європейських категорій до національної специфіки.
Аналізуються спроби прямої рецепції класифікаційної моделі Регламенту 2023/1114 до української правової системи та виклики, пов’язані з адаптацією окремих категорій криптоактивів із урахуванням існуючого правового режиму України. Висловлено пропозиції щодо доцільності перегляду термінології та подальшої роботи над розробкою власної національної класифікації криптоактивів у межах гармонізації із законодавством Європейського Союзу.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |