Ефективність гістероскопії в діагностиці хронічного ендометриту

Мета - визначити діагностичну цінність гістероско пічного дослідження порожнини матки для оцінки стану ендометрію в жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в анамнезі на тлі хронічного ендометриту (ХЕ). Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження в жінок...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: A.D. Haiduk, T.G. Romanenko
Format: Article
Language:English
Published: Group of Companies Med Expert, LLC 2022-03-01
Series:Український журнал Здоров'я жінки
Subjects:
Online Access:http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/256462
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета - визначити діагностичну цінність гістероско пічного дослідження порожнини матки для оцінки стану ендометрію в жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в анамнезі на тлі хронічного ендометриту (ХЕ). Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження в жінок із ХЕ в анамнезі на базі Медичного центру ТОВ «ISIDA-IVF» за період 2019-2021 рр. Залучено 110 жінок репродуктивного віку з ХЕ і повторними невдалими спробами ДРТ (55 жінок із прегравідарною підготовкою - І група; 55 жінок без прегравідарної підготовки - ІІ група). Для досягнення поставленої мети, враховуючи клініко-анамнестичні дані жінок досліджених груп, на етапі планування вагітності виконано ендоскопічне дослідження порожнини матки та ендометрію на 7-11-й день менструального циклу за допомогою жорсткого гістероскопа фірми «Karl Storz» (Німеччина). Пороговим значенням статичної достовірності прийнято р<0,05. Результати. У І та ІІ групах гістероскопію проведено майже кожній 2 пацієнтці - 28 (50,9%) та 27 (49,1%) відповідно. Гістероскопічною ознакою ХЕ була нерівномірна товщина ендометрію - у 21 (75,0%) пацієнтки І групи та у 20 (74,1%) жінок ІІ групи (р>0,05). Оцінка забарвлення слизової оболонки показала ознаку запалення - гіперемію слизової оболонки, яка зустрічалася в кожної другої пацієнтки І групи - 16 (57,1%) та ІІ групи - 15 (55,5%) жінок (р >0,05). За сукупністю гістероскопічних ознак діагноз ХЕ був правомірним у 24 (85,7%) пацієнток І групи та у 23 (85,1%) пацієнток ІІ групи, нормальна гістероскопічна картина відзначалася у 4 (14,3%) та 4 (14,9%) жінок відповідно. Під час візуалізації порожнини матки виявлялися різні гістероскопічні ознаки ХЕ, сукупність яких дала змогу виділити варіанти макротипів: гіперпластичний, гіпопластичний, без ознак гіпер- і гіпоплазії. У І групі гіперпластичний макротип ХЕ зустрічався в 11 (39,3%) жінок проти 7 (25,9%) пацієнток ІІ групи (р<0,05). Гіпопластичний макротип ХЕ в досліджених групах спостерігався у 6 (21,4%) та 5 (18,5%) жінок відповідно (р>0,05). ХЕ без ознак гіпер- та гіпоплазії відмічався в 11 (39,2%) пацієнток І групи та у 15 (44,4%) жінок ІІ групи (р<0,05). Висновки. Аналіз діагностичної значущості гістероскопії показав, що за сукупністю гістероскопічних ознак діагноз ХЕ виявився правомірним у 85,7% та 85,1% пацієнток із невдалими спробами ДРТ в анамнезі на тлі ХЕ. У цих пацієнтів переважав гіперпластичний макротип ХЕ - 39,3%. Установлено, що гістероскопія при диференційній діагностиці макротипів ХЕ володіє низькою специфічністю (33,3%), але високою чутливістю (91,1%) та діагностичною точністю (89,4%). Діагностична цінність методу гістероскопії виявилася вищою при гіперпластичному макротипі ХЕ, що, своєю чергою, сприяло не тільки візуалізації патологічного процесу, але й раціональному видаленню змінених ділянок тканини. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
ISSN:2786-6009
2786-6017