Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак втрати військового майна (ст. 413 КК України)

Стаття присвячена дослідженню кваліфікуючих ознак втрати та зіпсування військового майна: вчинення відповідного кримінального правопорушення в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці. Встановлено, що особливий період як час вчинення криміна...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: A. A. Voitseshchuk
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-05-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330600
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Стаття присвячена дослідженню кваліфікуючих ознак втрати та зіпсування військового майна: вчинення відповідного кримінального правопорушення в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці. Встановлено, що особливий період як час вчинення кримінального правопорушення, відповідно до чинного законодавства передбачає три складові: мобілізацію, воєнний час та частина відбудовного періоду після закінчення воєнних дій. Кожна з цих складових має свої часові межі. Мобілізація розпочинається із оприлюдненням у встановленому законом порядку затвердженого Верховною Радою України указу Президента України про мобілізацію і діє в межах часу, визначеного відповідним рішенням. У статті обґрунтовано доцільність удосконалення нормативної дефініції поняття мобілізації таким чином, щоб ним охоплювався весь період перебування в «мобілізованому стані», а не лише перехід до нього. Воєнний час визначається періодом ведення воєнних дій, тобто організованого застосування сил оборони і безпеки з метою виконання завдань щодо оборони України. Однак, враховуючи особливості визначення поняття особливого періоду, воєнні дії обумовлюють особливий період лише в разі оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану, що є серйозним недоліком законодавства, і так само потребує внесення змін. Часові межі відбудовного періоду, в яких існуватиме особливий період, нормативно не визначені. Однак обґрунтовано, що його початком є момент закінчення воєнних дій, і включає він період демобілізації. В статті також окреслено момент початку та закінчення воєнного стану, конкретизовано часові межі воєнного стану, що водився у 2018 році та введеного у 2022 році, розглянуто застосування відповідної кваліфікуючої ознаки щодо діянь, вчинених в день введення чи припинення воєнного стану. За результатами дослідження зроблено висновок про обґрунтованість диференціації відповідальності з використанням проаналізованих кваліфікуючих ознак. Водночас запропоновано зміни щодо їх формулювання: замість конструкції «в умовах…» використовувати конструкцію «під час…».
ISSN:2307-3322
2664-6153