Повторюваність сильно морозних ночей у м. Києві
Дослідження розглядає частоту та динаміку надзвичайно морозних ночей (Tmin ≤ -20°C) у Києві за період 1950–2023 років. Клімат Києва, що характеризується помірно холодними зимами та теплим літом, зазнав помітних змін унаслідок глобального потепління. У роботі проаналізовано довгострокові метеорологіч...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko
2025-01-01
|
| Series: | Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Географічні науки |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://zenodo.org/records/14641240/files/%D0%A5%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9,%20%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%81%20%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96.pdf?download=1 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Дослідження розглядає частоту та динаміку надзвичайно морозних ночей (Tmin ≤ -20°C) у Києві за період 1950–2023 років. Клімат Києва, що характеризується помірно холодними зимами та теплим літом, зазнав помітних змін унаслідок глобального потепління. У роботі проаналізовано довгострокові метеорологічні дані для виявлення тенденцій хвиль холоду та їхнього впливу на міську інфраструктуру, споживання енергії та громадське здоров’я. Результати показують, що кількість надзвичайно морозних ночей суттєво зменшилася з кінця 1980-х років. Якщо в період 1950–1987 років їхня середня кількість становила 17 на рік, то після 1987 року вона знизилася до 4,5. Дослідження виокремлює два періоди: 1950–1987 роки, що характеризуються частими холодовими хвилями, та 1988–2023 роки, коли їхня кількість значно скоротилася. Найбільш суворі зими, такі як 1963, 1985 і 1987 років, мали понад 20 надзвичайно морозних ночей, тоді як у останні роки такі явища стали рідкісними. Статистичний аналіз, зокрема лінійна регресія, підтверджує тенденцію до зменшення кількості морозних ночей, що узгоджується із загальними кліматичними змінами та ефектом міського теплового острова. Попри загальне скорочення екстремально холодних явищ, вони все ще трапляються через вплив арктичних повітряних мас, особливо у січні та лютому. Вплив таких ночей на транспорт, потреби в опаленні та ризики для здоров’я вразливих груп населення залишається значним. Дослідження підкреслює необхідність подальшого моніторингу та адаптаційних стратегій для пом’якшення наслідків екстремальних погодних умов у Києві. Отримані результати сприяють кращому розумінню регіональної кліматичної мінливості та підтримують політику кліматичної адаптації. |
|---|---|
| ISSN: | 2413-8800 2524-2598 |