Теоретико-правові аспекти сексуального домагання як адміністративного правопорушення
У статті здійснено теоретико-правовий аналіз сексуального домагання як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1737 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Проблематика юридичної відповідальності за вчинення таких дій є надзвичайно актуальною в контексті з...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336407 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті здійснено теоретико-правовий аналіз сексуального домагання як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1737 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Проблематика юридичної відповідальності за вчинення таких дій є надзвичайно актуальною в контексті захисту прав людини та забезпечення гендерної рівності. Вперше в українському адміністративному законодавстві передбачено окремий склад правопорушення за дії сексуального характеру, що мають принизливий або образливий характер і вчиняються проти бажання особи. Наголошено, що запровадження цієї норми є реалізацією міжнародних зобов’язань України, зокрема, статті 40 Стамбульської конвенції.
Окреслено основні ознаки складу правопорушення: умисний характер дій, їхній сексуальний підтекст, відсутність згоди потерпілої особи, принизливість чи образливість дій, а також способи вираження – вербальні, невербальні, зокрема з використанням інформаційних технологій. Звернута увага на відмінність правової природи сексуальних домагань як адміністративного правопорушення від кримінально караних посягань на статеву свободу чи статеву недоторканість.
У межах аналізу чинної редакції статті 1737 КУпАП виявлено низку прогалин: відсутність у диспозиції ознаки створення залякувального, ворожого, принизливого або образливого середовища; відсутність фізичної форми; складність інтерпретації окремих понять (наприклад, «рухи тіла»). Акцентовано увагу на складність розмежування між соціально прийнятним фліртом і сексуальним домаганням, що ускладнює доказування умислу у відповідних справах.
Окремо проаналізовано підходи до тлумачення кваліфікуючих ознак складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 1737 КУпАП. Особливу увагу приділено питанню залежності потерпілої особи від правопорушника. Наголошено на необхідності розширення переліку кваліфікуючих ознак, зокрема у випадках вчинення дій щодо неповнолітніх, осіб з інвалідністю, осіб у безпорадному стані тощо.
У статті здійснено аналіз національної судової практики, яка формується у цій категорії справ, а також наявний досвід зарубіжних країн, зокрема законодавства Грузії. Зроблено висновки щодо необхідності удосконалення українського адміністративного законодавства для забезпечення ефективного захисту від сексуальних домагань відповідно до міжнародних стандартів.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |