Перспективи використання протруйників насіння для контролю чисельності фітопаразитичних нематод на пшениці озимій
За результатами дослідження впливу на комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод неспецифічних протруйників насіння встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджених препаратів є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс» (діюча речовина (д...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2022-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/240 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | За результатами дослідження впливу на комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод неспецифічних протруйників насіння встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджених препаратів є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс» (діюча речовина (д. р.) – іпконазол, імазаліл) (1,0 л/т) та «Вітавакс 200 ФФ» (д. р. – карбоксин, тирам) (3,0 л/т) – ефективність проти комплексу фітопаразитичних нематод становила, відповідно, 76 та 79%. Препарати «Максим форте» (д. р. – флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін) (2,0 л/т), «Кінто дуо» (д. р. – тритіконазол, прохлораз) (2,5 л/т) та «Ламардор про» (д. р. – протіоконазол, тебуконазол, флуопірам) (0,6 л/т) показали трохи нижчу ефективність дії – на рівні 62–69%. Ефективність дії досліджуваних препаратів була високою (понад 70–80%) за високочисельних нематодних популяцій і значно знижувалась за умов, коли їхня чисельність була низькою через несприятливі природні чинники. Хоча за несприятливих погодних умов поріг шкодочинності фітопаразитичних нематод знижується, за низької чисельності популяцій ці патогени не дуже істотно погіршують урожайність культури. Тому зниження протинематодної ефективності препаратів у цьому випадку не становить небезпеки.
Особливо цінною характеристикою цих препаратів є те, що вони досить ефективно знижують чисельність усіх видів паразитичних нематод, а не одного-двох, оскільки чисельність та статус домінування кожного виду змінюються залежно від типу агроценозу, попередника, ґрунтово-кліматичних та погодних умов. Це забезпечує універсальність їхнього використання. Ефективність дії препарату «Сценік» (д. р. – флуоксастробін, протіоконазол, тебуконазол) (1,6 л/т) та регулятора росту рослин «Атонік плюс» (д. р. –
5-нітрогаіколат натрію, ортонітрофенолят натрію, паранітрофенолят натрію) (0,2 л/т) є слабкою (лише 10 та 22% відповідно).
Використання протруйників із комплексною дією забезпечує зниження чисельності паразитичних нематод на 50–95% водночас з ефективною дією на грибні патогени та чисельність ґрунтових шкідників. Цей захід дає змогу захистити озиму пшеницю від паразитичних нематод без додаткових матеріальних витрат та збільшення пестицидного навантаження.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |