УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОГО ЖИТА ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ ТА СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ В УМОВАХ АГРОКОМПАНІЇ «ДРУЖБА» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Жито озиме – цінна продовольча, кормова і технічна культура. Хліб із житнього борошна висококалорійний, містить повноцінні білки, багато легкозасвоюваних вуглеводів, вітамінів тощо. Жито – цінна кормова культура (висівки, кормове борошно, зелена маса). Воно має велике агротехнічне значення як попер...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House "Helvetica"
2023-08-01
|
| Series: | Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.pdu.khmelnitskiy.ua/index.php/podilian_bulletin/article/view/200 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Жито озиме – цінна продовольча, кормова і технічна культура. Хліб із житнього борошна висококалорійний, містить повноцінні білки, багато легкозасвоюваних вуглеводів, вітамінів тощо. Жито – цінна кормова культура (висівки, кормове борошно, зелена маса). Воно має велике агротехнічне значення як попередник. У сучасних умовах ведення сільського господарства інтенсивна технологія вирощування озимих зернових культур (пшениці, жита, тритікале тощо) як обов’язкові елементи її застосування включає не менше 13 пунктів агротехніки, серед них і ті два, які мають місце в назві теми. У статті наведено результати досліджень щодо формування урожайності зерна жита озимого залежно від норм висіву насіння (млн схожих насінин на 1 га) та строків внесення мінеральних добрив (фосфорно-калійних фон та азотних у два підживлення (дробне внесення азоту) в умовах виробництва). На нашу думку, вибрані питання для дослідження у технології вирощування жита озимого відіграють важливу роль для підвищення його врожайності. На основі проведених спостережень та обліків установлено, що в умовах західного Лісостепу України на чорноземних ґрунтах продуктивна кущистість жита озимого в середньому за два роки досліджень залежала від норми висіву і знаходилася в межах від 1,4 до 2,8, а строки внесення азотних дорив не мали на неї впливу. Висота рослин зростала зі збільшенням норми висіву насіння від 3,0 до 5,0 млн схожих насінин на 1 га та дворазового внесення азотних добрив і становила в середньому від 89,2 до 113,0 см. Подібні ствердження стосуються і площі листкової поверхні, яка в середньому становила 45,6 тис м2/га (була найбільшою) за норми висіву 5,0 млн шт./га та двох внесень азотних добрив. Тоді як урожайність жита була вищою в 2021 р. і сягала 51,8 ц/га за нормі висіву 4,0 млн шт./га схожих насінин та за двох азотних підживлень.
|
|---|---|
| ISSN: | 2706-9052 2706-851X |