Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації
Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з...
Saved in:
Main Authors: | , , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Oles Honchar Dnipro National University
2023-06-01
|
Series: | Challenges and Issues of Modern Science |
Online Access: | https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
_version_ | 1823858760472330240 |
---|---|
author | Олександр Золотько Олександр Аксьонов Віталій Столярчук |
author_facet | Олександр Золотько Олександр Аксьонов Віталій Столярчук |
author_sort | Олександр Золотько |
collection | DOAJ |
description |
Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з метою пошуку можливості посилення імпульсних і термогазодинамічних параметрів детонаційного течії [1]. У ДК складної просторової конфігурації реалізується нестаціонарний режим поширення детонаційних хвиль (ДХВ) на відміну від сталого режиму, який є характерним для роботи циліндричної камери. Розглянемо результати математичного моделювання детонаційних процесів в осесиметричній детонаційній камері, яка складається з декількох секцій [2]. До центральної (основної) циліндричної секції камери великого діаметра з обох сторін були приєднані дві циліндричні секції меншого діаметра. Стикування секцій великого та малого діаметрів здійснювалося за допомогою перехідних секцій, які мають форму зрізаного конуса. Як паливо використовувалася воднево-повітряна суміш стехіометричного складу під тиском 101,3 кПа при температурі 298 К. Ініціювання детонації здійснювалося у вхідному або вихідному перерізі камери. Геометрична конфігурація ДК відповідає конструктивній схемі камери перспективного багаторежимного детонаційного двигуна, призначеного для польоту з гіперзвуковою швидкістю у верхніх шарах атмосфери та у космічному просторі [3].
|
format | Article |
id | doaj-art-349ed097d04f40fa926df10230a292f6 |
institution | Kabale University |
issn | 3083-5704 |
language | English |
publishDate | 2023-06-01 |
publisher | Oles Honchar Dnipro National University |
record_format | Article |
series | Challenges and Issues of Modern Science |
spelling | doaj-art-349ed097d04f40fa926df10230a292f62025-02-11T09:58:28ZengOles Honchar Dnipro National UniversityChallenges and Issues of Modern Science3083-57042023-06-011Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігураціїОлександр Золотько0https://orcid.org/0009-0008-5600-500XОлександр Аксьонов1https://orcid.org/0000-0002-5399-7292Віталій Столярчук2https://orcid.org/0000-0001-6082-7577Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараДніпровський національний університет імені Олеся ГончараДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Більшість відомих чисельних та експериментальних досліджень процесу детонації було проведено для детонаційних камер (ДК) простої конфігурації, що представляють собою циліндр постійного поперечного перерізу. Експериментальні дослідження детонації у камері змінного поперечного перерізу проводились з метою пошуку можливості посилення імпульсних і термогазодинамічних параметрів детонаційного течії [1]. У ДК складної просторової конфігурації реалізується нестаціонарний режим поширення детонаційних хвиль (ДХВ) на відміну від сталого режиму, який є характерним для роботи циліндричної камери. Розглянемо результати математичного моделювання детонаційних процесів в осесиметричній детонаційній камері, яка складається з декількох секцій [2]. До центральної (основної) циліндричної секції камери великого діаметра з обох сторін були приєднані дві циліндричні секції меншого діаметра. Стикування секцій великого та малого діаметрів здійснювалося за допомогою перехідних секцій, які мають форму зрізаного конуса. Як паливо використовувалася воднево-повітряна суміш стехіометричного складу під тиском 101,3 кПа при температурі 298 К. Ініціювання детонації здійснювалося у вхідному або вихідному перерізі камери. Геометрична конфігурація ДК відповідає конструктивній схемі камери перспективного багаторежимного детонаційного двигуна, призначеного для польоту з гіперзвуковою швидкістю у верхніх шарах атмосфери та у космічному просторі [3]. https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12 |
spellingShingle | Олександр Золотько Олександр Аксьонов Віталій Столярчук Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації Challenges and Issues of Modern Science |
title | Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
title_full | Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
title_fullStr | Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
title_full_unstemmed | Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
title_short | Особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
title_sort | особливості робочого процесу в детонаційній камері складної конфігурації |
url | https://cims.fti.dp.ua/j/article/view/12 |
work_keys_str_mv | AT oleksandrzolotʹko osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí AT oleksandraksʹonov osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí AT vítalíjstolârčuk osoblivostírobočogoprocesuvdetonacíjníjkamerískladnoíkonfíguracíí |