Зв’язок якості слідчих (розшукових) дій, тактики захисту та рішень суду першої інстанції (на прикладі справ про порушення правил безпеки дорожнього руху)
Від якості проведення процесуальних дій залежить успіх реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Справедливість цього твердження яскраво ілюструють кримінальні провадження, розпочаті за фактами порушення правил безпеки дорожнього руху. У залі суду першої інстанці...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-04-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/328068 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Від якості проведення процесуальних дій залежить успіх реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Справедливість цього твердження яскраво ілюструють кримінальні провадження, розпочаті за фактами порушення правил безпеки дорожнього руху. У залі суду першої інстанції функціонує умовний «процесуальний трикутник», в якому (1) сторона обвинувачення, (2) сторона захисту і (3) суд працюють з одними і тими ж доказами та їх джерелами. У кожній такій справі слід очікувати, що сторона захисту в змагальному процесі застосує усі можливості, щоби презентувати недоліки та помилки у протоколах та їх додатках, у порядку проведення дій, у порядку залучення осіб чи роз’яснення процесуальних прав та обов’язків і т.д. Результатом цієї діяльності може стати визнання недопустимими докази, які зібрала сторона обвинувачення, та ухвалення виправдувального вироку навіть тоді, коли дійсно особа вчинила злочин, проте органу досудового розслідування не стало хисту якісно зібрати доказову інформацію. Метою цього дослідження є, по-перше, визначення основних аргументів тактики захисту, яка спрямована на деструкцію доказової бази через недостатню якість проведення слідчих (розшукових) дій; по-друге, опис оцінки таких аргументів судом. Емпіричну основу дослідження склали вироки судів першої інстанції, розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень з правовою кваліфікацією за ст. 286 КК України. У ході дослідження було окреслено типові доводи сторони захисту щодо підстав визнання недопустимими доказів, отриманих з протоколів огляду місця події, слідчого експерименту та висновків експертів; продемонстровано оцінку цих доводів судами; звернуто увагу на існування «невизначеності» певних параметрів, що може стати перешкодою для ухвалення справедливих процесуальних рішень. У статті підкреслено необхідність посилення уваги до розробки криміналістичної методики розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху, у тому числі криміналістичної характеристики, яка дає змогу уникнути помилок.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |