ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ГЕОПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У НАВЧАННІ ІСТОРІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Навчання історії не може бути продуктивним без формування в учнів геопросторового мислення, яке передбачає орієнтацію у просторі, в якому відбувались події минулого. Метою публікації є визначення поняття «геопросторове мислення учнів» як обов’язкового результату навчання громадянській та історичній...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Олена Пометун, Нестор Гупан
Format: Article
Language:English
Published: Institute of Pedagogy of NAES 2024-07-01
Series:Український педагогічний журнал
Subjects:
Online Access:https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/750
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Навчання історії не може бути продуктивним без формування в учнів геопросторового мислення, яке передбачає орієнтацію у просторі, в якому відбувались події минулого. Метою публікації є визначення поняття «геопросторове мислення учнів» як обов’язкового результату навчання громадянській та історичній освітній галузі, а також шляхів його формування у учнів 5‒6 класів з використанням потенціалу підручника. У статті зазначається, що сучасне суспільство демонструє зростаючий інтерес до навичок отримання та використання геопросторових даних, що відображається в Державному стандарті базової середньої освіти 2020 року. Водночас, автори констатують теоретичний дисонанс, оскільки поняття «геопросторове мислення» не визначено в методичній науці, що призводить до обмеженого розуміння цього завдання вчителями-практиками. У статті пропонується визначення геопросторового мислення як комплексу знань і навичок використання просторових концепцій, карт та графіків для аналізу й осмислення подій, явищ і процесів минулого, а також здатності учнів використовувати їх для аналізу та розв’язання проблем сьогодення. Авторами підкреслюється необхідність розроблення відповідної методики формування цієї характеристики мислення учнів, яка потребує певного зламу стереотипів і стандартних підходів учителів до використання історичної та контурної карт на уроках історії. Метою має стати усвідомлення учнями поняття «історичний простір» і його відмінностей від простору географічного, осмислення причинно-наслідкових зв’язків між характеристиками історичного простору та особливостями розвитку локальної людської спільноти й цілої цивілізації, глибокої обумовленості економічних, політичних і навіть культурних явищ розташуванням у просторі з усіма його ресурсними можливостями та обмеженнями. Зроблено висновок про потребу в спеціальних засобах навчання, зокрема підручниках з історії, методичний апарат і дизайн яких орієнтовані на розвиток геопросторового мислення, зокрема зі спеціальним набором картографічних матеріалів і системою пізнавальних завдань до них. Також наголошується на необхідності подальших теоретичних досліджень та впровадження у педагогічну практику технологій GIS і можливостей інтернет-карт із супутниковим зображенням.
ISSN:2411-1317
2411-7420