Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення

Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Authors:	А. Г. ДЗЮБАЙЛО, Н. І. ПИЛИПІВ
Format:	Article
Language:	English
Published:	Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2022-03-01
Series:	Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:	злакові трави бобові трави бобово-злакова травосумішка фосфорно-калійні добрива повні мінеральні добрива щільність травостою
Online Access:	https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/267
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

_version_	1850075741691052032
author	А. Г. ДЗЮБАЙЛО Н. І. ПИЛИПІВ
author_facet	А. Г. ДЗЮБАЙЛО Н. І. ПИЛИПІВ
author_sort	А. Г. ДЗЮБАЙЛО
collection	DOAJ
description	Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного виробництва лише на 80‒85 % збалансовані за перетравним протеїном, що веде до їх перевитрат на 30 % і більше при виробництві молока та м’яса. Поліпшити якість і знизити вартість кормів можна шляхом вирощування багаторічних трав, і зокрема бобово-злакових травосумішок. Відомо, що суттєвою передумовою високого врожаю багаторічних трав у сіяному лучному фітоценозі є густий травостій, щільність якого залежить від багатьох антропогенних факторів. Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що щільність багаторічного сіяного бобово-злакового травостою змінюється під впливом підбору багаторічних злакових і бобових трав та їх удобрення. Трирічні дані досліджень показали, що найбільшу щільність травостою спостерігали у травосумішці, де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівали бобові ‒ конюшину гібридну і лядвенець рогатий або конюшину лучну і конюшину гібридну. На цих ділянках на 1 м2 нараховувалося 1025‒1240 і 986‒1305 шт. вегетативних пагонів. У травостої 57,6‒79,9 % займали злакові трави, тоді як на бобові припадало лише 15,3‒38,6 %, а на різнотрав’я – 2,6‒5,3 %. Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав створювалися при удобренні бобово-злакового травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, бобових – при внесенні лише фосфорно-калійних добрив Р60К90. Відчуження травостою першого укосу сприяло приросту пагонів на 70‒226 шт. на 1 м2 за рахунок більш інтенсивного галуження бобових компонентів, і їх відсоток у другому укосі зріс до 17,4‒51,1 % порівняно з 15,3‒38,4 % у першому укосі. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали в усіх травосумішках на неудобреному варіанті і варіанті, удобреному фосфорно-калійними добривами з розрахунку Р60К90, злакових – на удобрених повними мінеральними добривами N60Р60К90. Таку ж закономірність щодо динаміки щільності сіяного травостою спостерігали і в третьому укосі. З трьох років проведення досліджень найбільш відчутне зменшення (на 41,5‒35,8 %) густоти травостою відбувається на другий рік його використання.
format	Article
id	doaj-art-2ff4aee7266f47c182559e6aa909fa84
institution	DOAJ
issn	0130-8521 2786-5231
language	English
publishDate	2022-03-01
publisher	Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
record_format	Article
series	Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
spelling	doaj-art-2ff4aee7266f47c182559e6aa909fa842025-08-20T02:46:13ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312022-03-0171110.32636/01308521.2022-(71)-1-5Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобренняА. Г. ДЗЮБАЙЛО0Н. І. ПИЛИПІВ1Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного виробництва лише на 80‒85 % збалансовані за перетравним протеїном, що веде до їх перевитрат на 30 % і більше при виробництві молока та м’яса. Поліпшити якість і знизити вартість кормів можна шляхом вирощування багаторічних трав, і зокрема бобово-злакових травосумішок. Відомо, що суттєвою передумовою високого врожаю багаторічних трав у сіяному лучному фітоценозі є густий травостій, щільність якого залежить від багатьох антропогенних факторів. Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що щільність багаторічного сіяного бобово-злакового травостою змінюється під впливом підбору багаторічних злакових і бобових трав та їх удобрення. Трирічні дані досліджень показали, що найбільшу щільність травостою спостерігали у травосумішці, де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівали бобові ‒ конюшину гібридну і лядвенець рогатий або конюшину лучну і конюшину гібридну. На цих ділянках на 1 м2 нараховувалося 1025‒1240 і 986‒1305 шт. вегетативних пагонів. У травостої 57,6‒79,9 % займали злакові трави, тоді як на бобові припадало лише 15,3‒38,6 %, а на різнотрав’я – 2,6‒5,3 %. Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав створювалися при удобренні бобово-злакового травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, бобових – при внесенні лише фосфорно-калійних добрив Р60К90. Відчуження травостою першого укосу сприяло приросту пагонів на 70‒226 шт. на 1 м2 за рахунок більш інтенсивного галуження бобових компонентів, і їх відсоток у другому укосі зріс до 17,4‒51,1 % порівняно з 15,3‒38,4 % у першому укосі. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали в усіх травосумішках на неудобреному варіанті і варіанті, удобреному фосфорно-калійними добривами з розрахунку Р60К90, злакових – на удобрених повними мінеральними добривами N60Р60К90. Таку ж закономірність щодо динаміки щільності сіяного травостою спостерігали і в третьому укосі. З трьох років проведення досліджень найбільш відчутне зменшення (на 41,5‒35,8 %) густоти травостою відбувається на другий рік його використання. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/267злакові травибобові травибобово-злакова травосумішкафосфорно-калійні добриваповні мінеральні добриващільність травостою
spellingShingle	А. Г. ДЗЮБАЙЛО Н. І. ПИЛИПІВ Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення Передгірне та гірське землеробство і тваринництво злакові трави бобові трави бобово-злакова травосумішка фосфорно-калійні добрива повні мінеральні добрива щільність травостою
title	Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
title_full	Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
title_fullStr	Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
title_full_unstemmed	Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
title_short	Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
title_sort	динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
topic	злакові трави бобові трави бобово-злакова травосумішка фосфорно-калійні добрива повні мінеральні добрива щільність травостою
url	https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/267
work_keys_str_mv	AT agdzûbajlo dinamíkaŝílʹnostísíânogotravostoûzaležnovídudobrennâ AT nípilipív dinamíkaŝílʹnostísíânogotravostoûzaležnovídudobrennâ

Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення

Similar Items