Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2022-03-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/267 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного виробництва лише на 80‒85 % збалансовані за перетравним протеїном, що веде до їх перевитрат на 30 % і більше при виробництві молока та м’яса. Поліпшити якість і знизити вартість кормів можна шляхом вирощування багаторічних трав, і зокрема бобово-злакових травосумішок.
Відомо, що суттєвою передумовою високого врожаю багаторічних трав у сіяному лучному фітоценозі є густий травостій, щільність якого залежить від багатьох антропогенних факторів.
Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що щільність багаторічного сіяного бобово-злакового травостою змінюється під впливом підбору багаторічних злакових і бобових трав та їх удобрення. Трирічні дані досліджень показали, що найбільшу щільність травостою спостерігали у травосумішці, де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівали бобові ‒ конюшину гібридну і лядвенець рогатий або конюшину лучну і конюшину гібридну. На цих ділянках на 1 м2 нараховувалося 1025‒1240 і 986‒1305 шт. вегетативних пагонів. У травостої 57,6‒79,9 % займали злакові трави, тоді як на бобові припадало лише 15,3‒38,6 %, а на різнотрав’я – 2,6‒5,3 %.
Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав створювалися при удобренні бобово-злакового травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, бобових – при внесенні лише фосфорно-калійних добрив Р60К90.
Відчуження травостою першого укосу сприяло приросту пагонів на 70‒226 шт. на 1 м2 за рахунок більш інтенсивного галуження бобових компонентів, і їх відсоток у другому укосі зріс до 17,4‒51,1 % порівняно з 15,3‒38,4 % у першому укосі. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали в усіх травосумішках на неудобреному варіанті і варіанті, удобреному фосфорно-калійними добривами з розрахунку Р60К90, злакових – на удобрених повними мінеральними добривами N60Р60К90. Таку ж закономірність щодо динаміки щільності сіяного травостою спостерігали і в третьому укосі.
З трьох років проведення досліджень найбільш відчутне зменшення (на 41,5‒35,8 %) густоти травостою відбувається на другий рік його використання.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |