ХУДОЖНІ ВИДАННЯ ЯК ЗАСОБИ ВИСТАВКОВО-ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТІВ «МИСТЕЦЬКОГО АРСЕНАЛУ» ТА МУЗЕЮ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА КОРСАКІВ)
Анотація. Мета: художні видання як засоби виставкової репрезентації у контексті проблеми трансформації сучасного експозиційного процесу. Методологія. У статті використані методи порівняльного та образно-стилістичного аналізу. Для дослідження художніх друкованих видань застосовано метод аналізу худо...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House "Helvetica"
2025-02-01
|
| Series: | теорія та практика дизайну |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Design/article/view/19511 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Анотація. Мета: художні видання як засоби виставкової репрезентації у контексті проблеми трансформації сучасного експозиційного процесу. Методологія. У статті використані методи порівняльного та образно-стилістичного аналізу. Для дослідження художніх друкованих видань застосовано метод аналізу художнього репертуару, а також синтезуючий метод узагальнення візуально-виставкового та друковано-репрезентативного контекстів виставкових проєктів. Результати. Автором статті виділено та обґрунтовано три типи репрезентації експозиційно-виставкових практик. По-перше, це цілісна універсальна репрезентація, що представляє художню виставку як єдиний проєкт, окремі складові якого не мають самодостатнього значення. У контексті цього напрямку друковані видання є своєрідним експозиційним «дзеркалом» і є залученими до загального концептуального поля. По-друге, вкрай важливим напрямком постає кураторська медіація між біографією та інституційним простором експозиції (музеєм, галереєю тощо), яка вимагає окремого контексту репрезентації. Зусиллями кураторського посередництва експозиція здобуває нові образні та художні значення, вона виходить за рамки видового або жанрового ядра (наприклад, тільки скульптури або тільки портрету) та помітно збагачує біографічні розповіді, історії про етапи та напрямки у мистецтві тощо. По-третє, за останні десятиліття вагомого значення набула паралельна система експозиції у дослідницькому та репрезентаційному контекстах, яка поєднує емоційне та інтелектуальне споживання. Виставка формує можливості для дослідження мистецьких феноменів безпосередньо у процесі репрезентації. У цьому випадку поле дослідження (наприклад, альбом до виставки або концептуальний каталог) стає актуальним майданчиком для аналітичного представлення художніх явищ. Наукова новизна. Виявлено та узагальнено роль друкованих художніх видань як інструментарію експозиційно-виставкової діяльності; визначено та обґрунтовано типи репрезентації експозиційно-виставкових практик. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в експозиційній практиці для обґрунтування концептуальної спрямованості конкретної виставки.
|
|---|---|
| ISSN: | 2415-8151 2786-8664 |