Роль невиконавчих директорів у корпоративному управлінні
У статті аналізуються правовий статус та функції невиконавчих директорів, у тому числі незалежних, при однорівневій структурі корпоративного управління в Україні. Дослідження має на меті проаналізувати повноваження невиконавчих директорів, зміст закріплених за ними функцій та критерії незалежності...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2024-11-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/315184 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті аналізуються правовий статус та функції невиконавчих директорів, у тому числі незалежних, при однорівневій структурі корпоративного управління в Україні. Дослідження має на меті проаналізувати повноваження невиконавчих директорів, зміст закріплених за ними функцій та критерії незалежності для формулювання чіткого уявлення про їхню роль у корпоративному управлінні в Україні. Автором встановлено, що директором при однорівневій структурі корпоративного управління є фізична особа, яка обирається загальними зборами учасників (акціонерів) до складу ради директорів та набуває статусу посадової особи корпорації з моменту обрання, незалежно від назви посади. У статті вказується, що невиконавчий директор визначається як член ради директорів, який здійснює функції нагляду, контролю та управління ризиками щодо діяльності корпорації та виконавчих директорів. Виконання невиконавчими директорами своїх функцій сприяє збалансованості в управлінні корпорацією. Автором досліджено, що незалежність невиконавчого директора полягає у відсутності будь-яких відносин із корпорацією та його відповідності іншим критеріям незалежності, що визначаються законодавством, статутним документом та / або положенням про раду директорів. Також, автором виснувається про можливість учасника (акціонера) бути обраним на посаду невиконавчого директора, за умови, що це не суперечитиме статутному документу та / або положенню про раду директорів. Автором розглядається за яким умов та при дотриманні яких критеріїв учасник (акціонер), що обраний на посаду невиконавчого директора, може вважатись незалежним. У дослідженні продемонстровано, що у тексті Закону № 2465-IX допущено error technicus, яка утруднює учасникам (акціонерам) при однорівневій структурі можливості самостійного правильного використання правових норм про критерії незалежності. Нарешті, управління ризиками визначається у дослідженні як ключова функція невиконавчих директорів, що включає кілька етапів: ідентифікацію, аналіз, оцінку ризиків, а також впровадження заходів для їх мінімізації та подальший моніторинг ефективності обраних заходів. Це сприяє забезпеченню дотримання законодавства та захисту прав акціонерів, у тому числі, міноритарних, і інших стейкхолдерів корпорації. Стаття робить важливий внесок у краще наукове розуміння ролі та функцій невиконавчих директорів.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |