Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді
Стаття присвячена дослідженню особливостей використання штучного інтелекту в правосудді у зарубіжних країнах. Наголошено, що актуальність цього питання обумовлена цифровізацією судової системи, яка одночасно має потенціал оптимізувати судовий процес, але й супроводжується низкою етичних, правових т...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330846 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1850251169540079616 |
|---|---|
| author | O. V. Bessonov |
| author_facet | O. V. Bessonov |
| author_sort | O. V. Bessonov |
| collection | DOAJ |
| description |
Стаття присвячена дослідженню особливостей використання штучного інтелекту в правосудді у зарубіжних країнах. Наголошено, що актуальність цього питання обумовлена цифровізацією судової системи, яка одночасно має потенціал оптимізувати судовий процес, але й супроводжується низкою етичних, правових та інших викликів. З’ясовано, що незважаючи на розгалужене використання штучного інтелекту в зарубіжних країнах, відсутня єдина модель правового регулювання і впровадження таких технологій у правосуддя. Встановлено, шо країнами, де реалізовано цільовий підхід до правового регулювання штучного інтелекту у правосудді сьогодні є Великобританія та Нова Зеландія, що підтверджується розробленими вказівками саме для суддів щодо використання штучного інтелекту. Зазначено, що загальний підхід до правового регулювання штучного інтелекту застосовано в ЄС, підтвердженням чого є Закон ЄС про штучний інтелект та США, де з 2020 року діє Закон про національну ініціативу штучного інтелекту. Встановлено, що незважаючи на наявність правового регулювання (спеціального чи загального) або його відсутність в багатьох країнах функціонують онлайн суди для вирішення справ за алгоритмом (Великобританія, Китай), а суди використовують системи та програми на основі штучного інтелекту та навіть ChatGPT як основу для правових міркувань суддів (Індія). Розглянуто особливості асистивної системи штучного інтелекту OLGA в Німеччині, програм PAS та COMPAS у США, Prometea в Аргентині, VICTOR в Бразилії тощо, що використовуються для узагальнення метаданих, виконання функції асистента судді при обранні запобіжного заходу підсудному, попереднього розгляду справи та прогнозування його результату,. Окрему увагу приділено передовому, порівняно з іншими країнами, досвіду Китаю у використанні штучного інтелекту в правосудді, а саме концепції «розумний суд». З’ясовано, що в окрему групу можна виокремити країни, які на законодавчому рівні забороняють будь-яке використання технологій штучного інтелекту у правосудді (Канада, Франція). Зроблено висновок, що незважаючи на різні підходи до використання штучного інтелекту у правосудді в зарубіжних країнах поступова цифровізація обумовлює необхідність пошуку та адаптації перевірених технічних та організаційних рішень до контексту кожної країни.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-2a275818e4d7434db254f37b4bd18aa1 |
| institution | OA Journals |
| issn | 2307-3322 2664-6153 |
| language | English |
| publishDate | 2025-05-01 |
| publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
| record_format | Article |
| series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| spelling | doaj-art-2a275818e4d7434db254f37b4bd18aa12025-08-20T01:57:59ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-05-0138810.24144/2307-3322.2025.88.3.56Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосуддіO. V. Bessonov0аспірант кафедри кримінального права і процесу Хмельницького університету управління і права імені Леоніда Юзькова Стаття присвячена дослідженню особливостей використання штучного інтелекту в правосудді у зарубіжних країнах. Наголошено, що актуальність цього питання обумовлена цифровізацією судової системи, яка одночасно має потенціал оптимізувати судовий процес, але й супроводжується низкою етичних, правових та інших викликів. З’ясовано, що незважаючи на розгалужене використання штучного інтелекту в зарубіжних країнах, відсутня єдина модель правового регулювання і впровадження таких технологій у правосуддя. Встановлено, шо країнами, де реалізовано цільовий підхід до правового регулювання штучного інтелекту у правосудді сьогодні є Великобританія та Нова Зеландія, що підтверджується розробленими вказівками саме для суддів щодо використання штучного інтелекту. Зазначено, що загальний підхід до правового регулювання штучного інтелекту застосовано в ЄС, підтвердженням чого є Закон ЄС про штучний інтелект та США, де з 2020 року діє Закон про національну ініціативу штучного інтелекту. Встановлено, що незважаючи на наявність правового регулювання (спеціального чи загального) або його відсутність в багатьох країнах функціонують онлайн суди для вирішення справ за алгоритмом (Великобританія, Китай), а суди використовують системи та програми на основі штучного інтелекту та навіть ChatGPT як основу для правових міркувань суддів (Індія). Розглянуто особливості асистивної системи штучного інтелекту OLGA в Німеччині, програм PAS та COMPAS у США, Prometea в Аргентині, VICTOR в Бразилії тощо, що використовуються для узагальнення метаданих, виконання функції асистента судді при обранні запобіжного заходу підсудному, попереднього розгляду справи та прогнозування його результату,. Окрему увагу приділено передовому, порівняно з іншими країнами, досвіду Китаю у використанні штучного інтелекту в правосудді, а саме концепції «розумний суд». З’ясовано, що в окрему групу можна виокремити країни, які на законодавчому рівні забороняють будь-яке використання технологій штучного інтелекту у правосудді (Канада, Франція). Зроблено висновок, що незважаючи на різні підходи до використання штучного інтелекту у правосудді в зарубіжних країнах поступова цифровізація обумовлює необхідність пошуку та адаптації перевірених технічних та організаційних рішень до контексту кожної країни. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330846судправосуддяштучний інтелект«розумний суд»цифровізація |
| spellingShingle | O. V. Bessonov Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право суд правосуддя штучний інтелект «розумний суд» цифровізація |
| title | Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| title_full | Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| title_fullStr | Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| title_full_unstemmed | Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| title_short | Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| title_sort | зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді |
| topic | суд правосуддя штучний інтелект «розумний суд» цифровізація |
| url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330846 |
| work_keys_str_mv | AT ovbessonov zarubížnijdosvídvikoristannâštučnogoíntelektuvpravosuddí |