Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи
Метою дослідження було провести аналіз та концептуалізацію феномену інформаційної держави крізь призму національної безпеки та політичної ідентичності. Відповідно, у дослідженні розглядаються сучасні підходи до концепції інформаційної держави в рамках національної безпеки та політичної ідентичності...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2024-12-01
|
| Series: | Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://international-relations.knukim.edu.ua/article/view/319359 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1832593843977977856 |
|---|---|
| author | Наталія Лікарчук |
| author_facet | Наталія Лікарчук |
| author_sort | Наталія Лікарчук |
| collection | DOAJ |
| description |
Метою дослідження було провести аналіз та концептуалізацію феномену інформаційної держави крізь призму національної безпеки та політичної ідентичності. Відповідно, у дослідженні розглядаються сучасні підходи до концепції інформаційної держави в рамках національної безпеки та політичної ідентичності. Методологія дослідження охоплює аналітичне моделювання взаємозв’язків між інформаційною безпекою і політичною ідентичністю та якісний і кількісний аналізи, що дозволяє визначити основні виклики та подальшу генезу становлення концепції інформаційної держави. Результати дослідження доводять, що інформаційна держава має велику вагу, передусім у гарантуванні національної безпеки, але водночас і у забезпеченні політичної ідентичності. Встановлено, що, за даними Eurostat, до 2024 року 94,7 % держав-членів Європейського Союзу впровадили стандарти інформаційної держави у свої національні системи. Також пропоноване дослідження підтверджує, що існують виклики та ризики, які повʼязані з інформаційними атаками, тероризмом і кіберзлочинністю, зважаючи на використання передових методів соціальної інженерії для маніпуляції суспільною думкою, а також компрометацію критично важливої інфраструктури через уразливості в мережевих протоколах і системах кібербезпеки. З поширенням інформаційних технологій у науковій сфері з’явився термін «електронна держава», проте він досі не має чіткого визначення. Електронна держава – це концепція, яка передбачає розвиток сучасної держави таким чином, що всі сфери суспільного життя, включаючи законодавство, управління та економіку, відображаються в електронному форматі. У дослідженні робиться висновок, що концепція електронної держави зводиться до її розуміння як онтології державного будівництва та функціонування, державного управління і політики. Зі свого боку, подібна онтологія включає вивчення цифрового уряду, електронної демократії, цифрового правосуддя, електронних виборчих технологій, громадського контролю з урахуванням цифровізації. У підсумку, основними ознаками інформаційної держави є розмитість територіальних меж, забезпечення інформаційного суверенітету як із технічної, так і з правової сторони, ефективний захист прав громадян за допомогою цифрових механізмів та інтеграція права у процес інформатизації.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-2503d0a3f67543f5b0629de8f96f81d9 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2616-745X 2616-7794 |
| language | English |
| publishDate | 2024-12-01 |
| publisher | Kyiv National University of Culture and Arts |
| record_format | Article |
| series | Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти |
| spelling | doaj-art-2503d0a3f67543f5b0629de8f96f81d92025-01-20T08:20:54ZengKyiv National University of Culture and ArtsМіжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти2616-745X2616-77942024-12-011410.31866/2616-745X.14.2024.319359Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективиНаталія Лікарчук0Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Метою дослідження було провести аналіз та концептуалізацію феномену інформаційної держави крізь призму національної безпеки та політичної ідентичності. Відповідно, у дослідженні розглядаються сучасні підходи до концепції інформаційної держави в рамках національної безпеки та політичної ідентичності. Методологія дослідження охоплює аналітичне моделювання взаємозв’язків між інформаційною безпекою і політичною ідентичністю та якісний і кількісний аналізи, що дозволяє визначити основні виклики та подальшу генезу становлення концепції інформаційної держави. Результати дослідження доводять, що інформаційна держава має велику вагу, передусім у гарантуванні національної безпеки, але водночас і у забезпеченні політичної ідентичності. Встановлено, що, за даними Eurostat, до 2024 року 94,7 % держав-членів Європейського Союзу впровадили стандарти інформаційної держави у свої національні системи. Також пропоноване дослідження підтверджує, що існують виклики та ризики, які повʼязані з інформаційними атаками, тероризмом і кіберзлочинністю, зважаючи на використання передових методів соціальної інженерії для маніпуляції суспільною думкою, а також компрометацію критично важливої інфраструктури через уразливості в мережевих протоколах і системах кібербезпеки. З поширенням інформаційних технологій у науковій сфері з’явився термін «електронна держава», проте він досі не має чіткого визначення. Електронна держава – це концепція, яка передбачає розвиток сучасної держави таким чином, що всі сфери суспільного життя, включаючи законодавство, управління та економіку, відображаються в електронному форматі. У дослідженні робиться висновок, що концепція електронної держави зводиться до її розуміння як онтології державного будівництва та функціонування, державного управління і політики. Зі свого боку, подібна онтологія включає вивчення цифрового уряду, електронної демократії, цифрового правосуддя, електронних виборчих технологій, громадського контролю з урахуванням цифровізації. У підсумку, основними ознаками інформаційної держави є розмитість територіальних меж, забезпечення інформаційного суверенітету як із технічної, так і з правової сторони, ефективний захист прав громадян за допомогою цифрових механізмів та інтеграція права у процес інформатизації. http://international-relations.knukim.edu.ua/article/view/319359кібербезпекацифрові технологіїцифрова інфраструктурааналітичне моделюваннятранснаціональна співпрацяцифрова грамотність |
| spellingShingle | Наталія Лікарчук Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти кібербезпека цифрові технології цифрова інфраструктура аналітичне моделювання транснаціональна співпраця цифрова грамотність |
| title | Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи |
| title_full | Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи |
| title_fullStr | Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи |
| title_full_unstemmed | Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи |
| title_short | Інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності: виклики і перспективи |
| title_sort | інформаційна держава в контексті міжнародної безпеки та глобальної ідентичності виклики і перспективи |
| topic | кібербезпека цифрові технології цифрова інфраструктура аналітичне моделювання транснаціональна співпраця цифрова грамотність |
| url | http://international-relations.knukim.edu.ua/article/view/319359 |
| work_keys_str_mv | AT natalíâlíkarčuk ínformacíjnaderžavavkontekstímížnarodnoíbezpekitaglobalʹnoíídentičnostíviklikiíperspektivi |