Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби доказування в кримінальному провадженні

Наголошено, що під час розслідування кримінальних правопорушень перед органами досудовими розслідування стоїть важливе завдання, яке полягає в збиранні достатньої, достовірної, допустимої та належної доказової бази задля забезпечення ефективності кримінального провадження, його швидкості, неупередж...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: V. V. Kikinchuk
Format: Article
Language:English
Published: Uzhhorod National University 2025-03-01
Series:Аналітично-порівняльне правознавство
Subjects:
Online Access:http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/324002
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Наголошено, що під час розслідування кримінальних правопорушень перед органами досудовими розслідування стоїть важливе завдання, яке полягає в збиранні достатньої, достовірної, допустимої та належної доказової бази задля забезпечення ефективності кримінального провадження, його швидкості, неупередженості та повноти. Обґрунтовано необхідність виокремлення сутнісних ознак, які характеризують негласні слідчі (розшукові) дії як невід’ємний елемент процесу доказування в кримінальному провадженні. Доведено, що засобами доказування є процесуальні дії, бо докази є не стільки засобами доказування, скільки результатом указаної діяльності, за допомогою яких удається не тільки встановити, а й підтвердити обставини, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження. З’ясовано, що негласні слідчі (розшукові) дії – це засоби доказування в кримінальному провадженні, які проводяться: 1) належним суб’єктом; 2) з підстав і у порядку, визначених КПК України; 3) з дотриманням прав і свобод людини; 4) задля отримання фактичних даних про обставини, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Виокремлено й охарактеризовано ознаки негласних слідчих (розшукових) дій: обмежувальний, винятковий і конфіденційний характер; сфера застосування (кримінальна процесуальна діяльність); регламентованість (здійснюються виключно з підстав і у порядку, визначених кримінальним процесуальним законодавством); спрямованість (по відношенню до підозрюваного й іншої особи в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 2 ст. 246 КПК України); процесуальна форма фіксування. Наголошено, що рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, як і власне їх проведення, здійснюється уповноваженими суб’єктами. Підкреслено, що для того, щоб усі відомості, які отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, визнавалися доказами, їм повинні бути властиві такі ознаки як належність, допустимість, достовірність і достатність.
ISSN:2788-6018