Підвищення рівня доброчесності як завдання національно-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України

Мета статті - охарактеризувати підвищен­ня рівня доброчесності як завдання національ­но-патріотичного виховання військовослужбов­ців Збройних Сил України. З’ясовано, що у Законі України «Про запо­бігання корупції» категорія доброчесності не визначається, хоча неодноразово згадується, а в інших п...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: T.O. Karabin, D.M. Byelov
Format: Article
Language:English
Published: Uzhhorod National University 2024-12-01
Series:Аналітично-порівняльне правознавство
Subjects:
Online Access:http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/317665
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета статті - охарактеризувати підвищен­ня рівня доброчесності як завдання національ­но-патріотичного виховання військовослужбов­ців Збройних Сил України. З’ясовано, що у Законі України «Про запо­бігання корупції» категорія доброчесності не визначається, хоча неодноразово згадується, а в інших правових актах надмірна лаконічність законодавця не дає змоги усвідомити всі важ­ливі аспекти цього феномену. Це породжує різні розуміння сутності доброчесності у численних кодексах доброчесної поведінки, в яких означе­на категорія постає як набір довільно обраних характеристик. Обґрунтовано, що з огляду на основну кон­ституційну функцію Збройних Сил України - оборону України, захист її суверенітету, терито­ріальної цілісності і недоторканності - доброчес­ність військовослужбовців як правова категорія носить загальносоціальний, а не внутрішньові­домчий характер. Це потребує уніфікації розу­міння вказаної дефініції з тим, щоб уникнути її довільного тлумачення суб’єктами правозастосування. Визначено, що підвищення рівня доброчес­ності як завдання національно-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України уявляє собою здійснення комплексу організаційних, правових, педагогічних, пси­хологічних та інших заходів, спрямованих на усвідомлення персоналом цього військового формування пріоритету інтересів людини, су­спільства і держави над приватними інтереса­ми. Виконання цього завдання в умовах пра­вового режиму воєнного стану ускладнюється внаслідок комплектування військових частин в процесі призову за мобілізацією особами, як мають значні відмінності цінностей, мотивів, способів поведінки. Для уніфікації існуючих вимог доцільно за­кріпити поняття доброчесності на законодав­чому рівні (у Законі України «Про запобігання корупції»), оскільки довільне тлумачення цієї категорії сприяє відмінностям правозастосовної практики. Потребує змін Кодекс доброчесної по­ведінки та професійної етики військових поса­дових осіб, державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, в Міністерстві оборони України та Збройних Си­лах України, в якому має бути посилена загальносоціальна складова доброчесності. Також ви­ховання доброчесності як завдання національ­но-патріотичного виховання має знайти своє відображення у Законі України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської іден­тичності», оскільки виконання інших завдань вказаного виду виховання не уявляється мож­ливим без активних дій суб’єктів правовідносин для втілення у своїй професійній діяльності ін­тересів людини, суспільства і держави.
ISSN:2788-6018