Інтелектуальний контекст у сонаті для альтгорна (валторни або саксофона) з фортепіано П. Гіндеміта

Мета статті – виявити приховані елементи інтелектуального пазла в сонаті для альтгорна з фортепіано Пауля Гіндеміта, які впливають на моделювання сюжетно-смислового виміру твору. Результати дослідження. Виявлено приховані сенси, які композитор зашифрував у нотному та вербальному текстах. Так, у д...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Марія Оболенська
Format: Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2024-12-01
Series:Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство
Subjects:
Online Access:http://arts-series-knukim.pp.ua/article/view/318361
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета статті – виявити приховані елементи інтелектуального пазла в сонаті для альтгорна з фортепіано Пауля Гіндеміта, які впливають на моделювання сюжетно-смислового виміру твору. Результати дослідження. Виявлено приховані сенси, які композитор зашифрував у нотному та вербальному текстах. Так, у другій частині сонати висвітлено код абетки Морзе, подано варіанти його тлумачення, що допомагає виконавцям і слухачам розкрити секрети інтелектуального контексту твору. З’ясовано, що Пауль Гіндеміт, знавець і поціновувач образотворчого мистецтва, залучив у свою музику акронім, який запозичив у швейцарського живописця ХVІ ст. Ніклауса Мануеля Дойча. Композитор зробив це не за допомогою назв нот, а завдяки ритмічному паттерну, що є репрезентантом коду Морзе. Враховуючи воєнний час, в якому створювалася Соната (1943 р.), використання абетки Морзе є символічним. Наукова новизна. Вперше в україномовному музикознавчому середовищі конструюється змістовий шар сонати для альтгорна з фортепіано Пауля Гіндеміта, який є втіленням інтелектуального підходу композитора до створення музичних опусів. Запропоновано адаптацію вірша П. Гіндеміта українською мовою. Проаналізовано літературний текст, у якому композитор означив ідейну фабулу сонати – зіткнення «величного минулого» й «метушливого сьогодення». Оскільки сам композитор запропонував варіабельність солюючого інструмента, розглянуто, яким чином використання валторни й саксофона замість альтгорна впливає на інтерпретаційні інтенції виконавців. Висновки. На основі виявлених підказок, які криються не тільки в словах, ритмах, інтонаціях та індивідуальному баченні форми твору, а й у виборі соллюючого інструмента, в назві якого прихована цікава гра слів, змодельовано сюжетно-смисловий вимір Сонати.
ISSN:2410-1176
2616-4183