Шляхи розв’язання вірмено-азербайджанського конфлікту: правомірність паралелей з російсько-українською війною та вплив на формування концепції повоєнної держави
Автори дослідили історико-правові витоки вірмено-азербайджанського конфлікту, які вони вбачають у недосконалому національно-територіальному ладі, запровадженому радянськими конституціями 1924, 1936, 1977 років. Аналізуються правові та неправові способи урегулювання одного з тривалих пострадянських...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/328821 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Автори дослідили історико-правові витоки вірмено-азербайджанського конфлікту, які вони вбачають у недосконалому національно-територіальному ладі, запровадженому радянськими конституціями 1924, 1936, 1977 років. Аналізуються правові та неправові способи урегулювання одного з тривалих пострадянських конфліктів, насамперед дипломатичні, політичні та мілітарні, їх етапи та ефективність. Визначаються специфічні особливості вірмено-азербайджанського конфлікту та правові можливості відвернення конфлікту на основі діючої на той час Конституції СРСР. Автори виявили неефективність політико-правового інструментарію, задіяного у 1989-1991 рр. для урегулювання міжнаціонального конфлікту. Найголовніша особливість цього конфлікту полягає в тому, що він почався задовго до розпаду Радянського Союзу і переріс у міжнародний. З набуттям реального суверенітету вказаними кавказькими країнами з’явилася можливість використання міжнародно-правових механізмів відвернення збройних конфліктів, однак ці спроби виявилися млявими та непослідовними. При цьому використано було достатньо широкий спектр таких механізмів, як універсального (ООН), так і регіонального характеру (ОБСЄ). Прийняття у 1992 р. чотирьох резолюцій Ради Безпеки ООН та Мадридських принципів мінської групи ОБСЄ у 2007 р. не відвернуло як окремих спалахів збройного протистояння, так і масштабних бойових дій восени 2020 року.
Основна відмінність розглянутого конфлікту від російсько-української війни, що триває зараз, полягала в тому, що між обома його учасниками не було підписано міждержавних угод про взаємовизнання державних кордонів після розпаду СРСР. Міжнародно-правові механізми припинення воєнного протистояння, попри багаторічні зусилля, позитивного результату не принесли. Фактично конфлікт було вирішено на користь Азербайджану виключно військовими методами протягом двох операцій у 2020 та 2023 роках, під час яких кардинально змінився етнічний склад населення спірних територій, що порушує кілька фундаментальних принципів міжнародного права. Можна припустити, що подібні зміни позбавляють Вірменію будь-яких правових підстав для продовження конфлікту.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |