Вплив когнітивних викривлень на моделювання бізнес-процесів в інформаційних системах
Виявлено, що когнітивні викривлення (КВ), як системні відхилення мислення від логічної раціональності, мають значний вплив на процес моделювання бізнес-процесів (МБП) в інформаційних системах, зумовлюючи помилки у проєктуванні, спотворенні логіки та пропущенні критичних етапів процесу. Встановлено,...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2025-06-01
|
| Series: | Науковий вісник НЛТУ України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2782 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Виявлено, що когнітивні викривлення (КВ), як системні відхилення мислення від логічної раціональності, мають значний вплив на процес моделювання бізнес-процесів (МБП) в інформаційних системах, зумовлюючи помилки у проєктуванні, спотворенні логіки та пропущенні критичних етапів процесу. Встановлено, що найпоширенішими типами когнітивних викривлень у сфері бізнес-моделювання є ефект якоря, підтверджувальне упередження, евристика доступності, надмірна впевненість, ефект ореолу, групове мислення та ефект статусу-кво. З'ясовано, що ці викривлення здатні впливати на всі етапи моделювання – від формування вимог до структурування логіки та перевірки моделі зі зниженням точності, повноти та послідовності побудови бізнес-логіки. Оцінено вплив попереднього інформування учасників про типові когнітивні викривлення на результати моделювання, де охарактеризовано відмінності як моделей, створених учасниками, що мали інструкції щодо розпізнавання викривлень, порівняно з контрольною групою, яка працювала без таких знань. Проведено емпіричне дослідження, в якому моделювання процесу оброблення онлайн-замовлення здійснювали дві групи учасників: одна – без додаткових вказівок, інша – з інструкціями щодо когнітивних викривлень. Встановлено, що учасники експериментальної групи продемонстрували кращі результати за всіма показниками: точність логіки (8,1 проти 6,4), повнота кроків (8,5 проти 6,9) і значно менша кількість помилок, пов'язаних з викривленнями (1,3 проти 4,2). Найдеструктивнішим виявилося підтверджувальне упередження, що спровокувало ігнорування альтернатив і недостатню перевірку даних. Обґрунтовано доцільність внесення знань про когнітивні викривлення до методології моделювання інформаційних систем. Запропоновано напрями вдосконалення методології моделювання – інструктаж користувачів, фасилітація командного моделювання, застосування механізмів валідації, а також перспективу розроблення спеціалізованих програмних засобів для автоматичного виявлення ознак викривлень у процесі моделювання. Наголошено, що підвищення когнітивної обізнаності розробників і аналітиків може стати ключовим чинником покращення якості цифрового моделювання та ухвалення управлінських рішень за умов зростання складності ІТ-систем.
|
|---|---|
| ISSN: | 1994-7836 2519-2477 |