ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ

Мета: Стаття присвячена комплексному вивченню зв’язку між пережитим травматичним досвідом, депресивною симптоматикою та суб’єктивним відчуттям самотності серед молодих людей. У дослідженні розглядалася гіпотеза про те, що психотравмуючі події відіграють значну роль у формуванні афективних розладів і...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Зореслава Крижановська, Наталія Кордунова, Владислав Марюха
Format: Article
Language:English
Published: Lesya Ukrainka Volyn National University 2025-06-01
Series:Психологічні перспективи
Subjects:
Online Access:https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/915
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1850233377962065920
author Зореслава Крижановська
Наталія Кордунова
Владислав Марюха
author_facet Зореслава Крижановська
Наталія Кордунова
Владислав Марюха
author_sort Зореслава Крижановська
collection DOAJ
description Мета: Стаття присвячена комплексному вивченню зв’язку між пережитим травматичним досвідом, депресивною симптоматикою та суб’єктивним відчуттям самотності серед молодих людей. У дослідженні розглядалася гіпотеза про те, що психотравмуючі події відіграють значну роль у формуванні афективних розладів і соціальної ізоляції в юності ‒ критичному періоді психоемоційного розвитку. Методи: Для емпіричного аналізу було використано валідизовані психодіагностичні інструменти: «Шкалу соціальної тривожності» Лібовича (LSAS), яка дозволила оцінити рівень страху та дискомфорту в соціальних взаємодіях; «Шкалу суб’єктивного відчуття самотності» UCLA (Russell, Peplau, & Ferguson), що визначає ступінь емоційної ізоляції та дефіциту соціальної підтримки; а також «Шкалу депресії, тривожності та стресу» DASS-21 (Lovibond & Lovibond), яка забезпечила кількісну оцінку рівня негативних емоційних станів. Результати: Результати дослідження підтвердили наявність статистично значущого зв’язку між інтенсивністю травматичного досвіду, вираженістю депресивних симптомів та глибиною переживання самотності. На основі даних виокремлено типові психологічні профілі молодих людей із підвищеним ризиком афективних порушень. Встановлено, що наявність навіть одного травматичного епізоду може спричинити порушення емоційної регуляції та зниження соціального функціонування. Висновки: Стаття акцентує на необхідності ранньої психодіагностики, психологічної підтримки та розробки профілактичних інтервенцій для молоді, які зазнали психотравм, з метою запобігання хроніфікації емоційних розладів і поглиблення соціальної ізоляції.
format Article
id doaj-art-162a63e0c2b84ce184738b0a0354f584
institution OA Journals
issn 2227-1376
2308-3743
language English
publishDate 2025-06-01
publisher Lesya Ukrainka Volyn National University
record_format Article
series Психологічні перспективи
spelling doaj-art-162a63e0c2b84ce184738b0a0354f5842025-08-20T02:02:57ZengLesya Ukrainka Volyn National UniversityПсихологічні перспективи2227-13762308-37432025-06-0145657310.29038/2227-1376-2025-45-kry825ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙЗореслава Крижановська0Наталія Кордунова1Владислав Марюха2Волинський національний університет імені Лесі УкраїнкиВолинський національний університет імені Лесі УкраїнкиВолинський національний університет імені Лесі УкраїнкиМета: Стаття присвячена комплексному вивченню зв’язку між пережитим травматичним досвідом, депресивною симптоматикою та суб’єктивним відчуттям самотності серед молодих людей. У дослідженні розглядалася гіпотеза про те, що психотравмуючі події відіграють значну роль у формуванні афективних розладів і соціальної ізоляції в юності ‒ критичному періоді психоемоційного розвитку. Методи: Для емпіричного аналізу було використано валідизовані психодіагностичні інструменти: «Шкалу соціальної тривожності» Лібовича (LSAS), яка дозволила оцінити рівень страху та дискомфорту в соціальних взаємодіях; «Шкалу суб’єктивного відчуття самотності» UCLA (Russell, Peplau, & Ferguson), що визначає ступінь емоційної ізоляції та дефіциту соціальної підтримки; а також «Шкалу депресії, тривожності та стресу» DASS-21 (Lovibond & Lovibond), яка забезпечила кількісну оцінку рівня негативних емоційних станів. Результати: Результати дослідження підтвердили наявність статистично значущого зв’язку між інтенсивністю травматичного досвіду, вираженістю депресивних симптомів та глибиною переживання самотності. На основі даних виокремлено типові психологічні профілі молодих людей із підвищеним ризиком афективних порушень. Встановлено, що наявність навіть одного травматичного епізоду може спричинити порушення емоційної регуляції та зниження соціального функціонування. Висновки: Стаття акцентує на необхідності ранньої психодіагностики, психологічної підтримки та розробки профілактичних інтервенцій для молоді, які зазнали психотравм, з метою запобігання хроніфікації емоційних розладів і поглиблення соціальної ізоляції.https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/915травмаафективні розладисоціальна ізоляціястудентство
spellingShingle Зореслава Крижановська
Наталія Кордунова
Владислав Марюха
ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
Психологічні перспективи
травма
афективні розлади
соціальна ізоляція
студентство
title ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
title_full ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
title_fullStr ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
title_full_unstemmed ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
title_short ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ
title_sort травматичні події як чинники розвитку депресії у молодих людей
topic травма
афективні розлади
соціальна ізоляція
студентство
url https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/915
work_keys_str_mv AT zoreslavakrižanovsʹka travmatičnípodííâkčinnikirozvitkudepresííumolodihlûdej
AT natalíâkordunova travmatičnípodííâkčinnikirozvitkudepresííumolodihlûdej
AT vladislavmarûha travmatičnípodííâkčinnikirozvitkudepresííumolodihlûdej