Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка
У статті розглянуто опозицію мовчання і мовлення в повістях Г. Квітки-Основ’яненка «Добре роби — добре і буде» та «Козир-дівка». Ці тексти є вельми показовими з огляду на те, у який спосіб утілена в них позиція колоніальної людини, що обирає між імперською лояльністю, беззастережним схилянням перед...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2025-03-01
|
| Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/693 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849737685673967616 |
|---|---|
| author | Артур Малиновський |
| author_facet | Артур Малиновський |
| author_sort | Артур Малиновський |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті розглянуто опозицію мовчання і мовлення в повістях Г. Квітки-Основ’яненка «Добре роби — добре і буде» та «Козир-дівка». Ці тексти є вельми показовими з огляду на те, у який спосіб утілена в них позиція колоніальної людини, що обирає між імперською лояльністю, беззастережним схилянням перед владою і притлумленим або відкритим спротивом. Мета дослідження пов’язана з потребою ретельного аналізу засобів оприсутнення позиції підкореного за посередництвом вербальної й невербальної комунікації. У розвідці застосована постколоніальна теорія, яка дає можливість зрозуміти амбівалентність художнього мислення основоположника української прози, наслідування ним традицій просвітницького і християнського гуманізму з відчутним критичним підходом до висвітлення життєвих реалій. Розумінню художності Квітки-Основ’яненка сприяє впровадження елементів деконструкції тексту, ретельне дослідження мовленнєвих жанрів, співвідношення вербальних і невербальних способів комунікації. Акцентовано на важливості літературної антропології як методу, що дає змогу в стихії мовлення побачити прояви людської поведінки, темперамент, ґендерну ідентичність, соціально-історичні характеристики. В антропологічному вимірі подано і низку архаїчних жанрів, із якими корелюють відповідні типи висловлювання, що ілюструють цілковиту гармонію або виразний протест, гостру критику репресивного бюрократичного апарату. У цьому полягає новизна дослідження. Уперше проаналізовано повісті Квітки-Основ’яненка з точки зору риторичних стратегій, їх щільної взаємодії з жанром і психологією колоніального суб’єкта. Продемонстровано, що ці тексти мають потенціал набагато глибшого прочитання, яке не обмежується лише етнографічним контекстом.
Результати дослідження свідчать про вироблення в українській прозі першої половини XIX століття фігур мовлення, контрдискурсу в межах консервативної ідеології письменника, шукання нових способів ословлення дійсності. Доведено роль антропологічних чинників для рецепції творів Квітки-Основ’яненка в постколоніальному вимірі. Розвідка сприяє формуванню подальших перспектив дослідження української класики з погляду риторичних стратегій.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-1118e7dc65ff42d3acc2f7202e0d647e |
| institution | DOAJ |
| issn | 2311-259X |
| language | deu |
| publishDate | 2025-03-01 |
| publisher | Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University |
| record_format | Article |
| series | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| spelling | doaj-art-1118e7dc65ff42d3acc2f7202e0d647e2025-08-20T03:06:51ZdeuBorys Grinchenko Kyiv Metropolitan UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2025-03-0131110.28925/2311-259x.2025.1.1Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка Артур Малиновський0Одеський національний університет імені І. І. Мечникова У статті розглянуто опозицію мовчання і мовлення в повістях Г. Квітки-Основ’яненка «Добре роби — добре і буде» та «Козир-дівка». Ці тексти є вельми показовими з огляду на те, у який спосіб утілена в них позиція колоніальної людини, що обирає між імперською лояльністю, беззастережним схилянням перед владою і притлумленим або відкритим спротивом. Мета дослідження пов’язана з потребою ретельного аналізу засобів оприсутнення позиції підкореного за посередництвом вербальної й невербальної комунікації. У розвідці застосована постколоніальна теорія, яка дає можливість зрозуміти амбівалентність художнього мислення основоположника української прози, наслідування ним традицій просвітницького і християнського гуманізму з відчутним критичним підходом до висвітлення життєвих реалій. Розумінню художності Квітки-Основ’яненка сприяє впровадження елементів деконструкції тексту, ретельне дослідження мовленнєвих жанрів, співвідношення вербальних і невербальних способів комунікації. Акцентовано на важливості літературної антропології як методу, що дає змогу в стихії мовлення побачити прояви людської поведінки, темперамент, ґендерну ідентичність, соціально-історичні характеристики. В антропологічному вимірі подано і низку архаїчних жанрів, із якими корелюють відповідні типи висловлювання, що ілюструють цілковиту гармонію або виразний протест, гостру критику репресивного бюрократичного апарату. У цьому полягає новизна дослідження. Уперше проаналізовано повісті Квітки-Основ’яненка з точки зору риторичних стратегій, їх щільної взаємодії з жанром і психологією колоніального суб’єкта. Продемонстровано, що ці тексти мають потенціал набагато глибшого прочитання, яке не обмежується лише етнографічним контекстом. Результати дослідження свідчать про вироблення в українській прозі першої половини XIX століття фігур мовлення, контрдискурсу в межах консервативної ідеології письменника, шукання нових способів ословлення дійсності. Доведено роль антропологічних чинників для рецепції творів Квітки-Основ’яненка в постколоніальному вимірі. Розвідка сприяє формуванню подальших перспектив дослідження української класики з погляду риторичних стратегій. https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/693дидактичний дискурсідеологіяідиліяжанркритикаперсонаж |
| spellingShingle | Артур Малиновський Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка Синопсис: текст, контекст, медіа дидактичний дискурс ідеологія ідилія жанр критика персонаж |
| title | Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка |
| title_full | Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка |
| title_fullStr | Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка |
| title_full_unstemmed | Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка |
| title_short | Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка |
| title_sort | мовчання і мовлення колоніального суб єкта у прозі г квітки основ яненка |
| topic | дидактичний дискурс ідеологія ідилія жанр критика персонаж |
| url | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/693 |
| work_keys_str_mv | AT arturmalinovsʹkij movčannâímovlennâkoloníalʹnogosubêktauprozígkvítkiosnovânenka |