Поживність сіяних травостоївзалежно від удобрення та режиму використання
На сучасному етапі розвитку сільського господарства України зниження обсягів виробництва молока і м'яса в реформованих господарствах усіх організаційно-правових форм найбільшим чином пов'язане з високою енергоємністю виробництва кормів та незбалансованістю їх за основними органічними речо...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2023-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/192 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | На сучасному етапі розвитку сільського господарства України зниження обсягів виробництва молока і м'яса в реформованих господарствах усіх організаційно-правових форм найбільшим чином пов'язане з високою енергоємністю виробництва кормів та незбалансованістю їх за основними органічними речовинами, насамперед значним дефіцитом перетравного протеїну.
Серед чинників, що впливають на конкурентоспроможність виробництва тваринницької продукції, провідна роль належить кормам, отриманим із сінокосів та пасовищ.
Лучні травостої можуть рости на ґрунтах за умови достатньої кількості поживних речовин у легкодоступній формі. Якщо їх у ґрунті не вистачає, то найкращі за кормовими якостями трави випадають, а на їх місце з’являються менш цінні. Основою фітоценозу є конкуренція видів рослин, яка приводить до виживання і сильного розмноження одних видів внаслідок пригнічення й загибелі інших.
Особливої актуальності набуває вивчення видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агрофітоценозів й розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив, режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами.
Польові дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик польових дослідів. Агротехніка на дослідних ділянках загальноприйнята. Досліди закладено на сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу мінерального добрива та режиму використання на формування кормової продуктивності сіяного бобово-злакового травостою.
Обґрунтовано потребу добору багаторічних бобових трав та бобово-злакових травосумішок для ліквідації дефіциту білка, який склався в системах
кормовиробництва.
Поживна цінність трав’яного корму обумовлена його хімічним складом і співвідношенням між поживними речовинами й окремими мінеральними елементами.
На травостої найнижчий вихід кормових одиниць відзначено на контрольному варіанті (3,9–4,6 т/га). Внесення фосфорно-калійних добрив забезпечило 19–31 % приросту кормових одиниць та 6–9 % – перетравного протеїну. Найвищі збори кормових одиниць (7,1 т/га) та перетравного протеїну (0,8 т/га) відзначено за максимальної дози добрив.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |